/Files/images/multfilm-47.gif

100 цікавих і корисних фактів, які повинні знати всі батьки!

Про дітей, про розвиток, про здоров'я...

/Files/images/330026694634_5722_prevyuprava.jpg

Чому дитина ставить так багато запитань?

/Files/images/t8704.gif

Запитання виникають у дитячій голові майже миттєво. Батьки ледь устигають «переварити» інформацію й щось відповісти невгамовному малюкові, як відразу чують інше, не менш хитромудре запитання. Вік «чомучки» у кожного малюка свій, але всі мами й тата практично однаково реагують на дитячі провокації. Вони розгублені й навіть можуть бути роздратовані. Деякі батьки всерйоз думають, що малюк намагається їх розлютити, ставлячи такі запитання, що заганяють їх у глухий кут. Насправді, непросто дитячою мовою пояснити, чому буває блискавка, чому кров червоного кольору, а в темній кімнаті не видно чорної кішки. Але навіть якщо дитина ставить запитання, але неуважно слухає відповідь, то це не означає, що їй не цікаво. Дитина поступово пізнає навколишній світ, намагаючись узгодити свої уявлення з новими враженнями й знаннями. Цей вік можна назвати «епохою великих відкриттів». І якщо дорослий лінується відповісти на дитяче запитання, відмахується від малюка як від настирливої мухи, існує небезпека втратити дитячу допитливість, що є двигуном розвитку.

Чому діти ябедничають?

У кожній групі дитячого садка або в кожному класі неодмінно знайдеться така дитина, яка розповідає дорослим про погану поведінку своїх же друзів. На що розраховують такі діти? По-перше, більшість ябед — це діти із заниженою самооцінкою, які будь що прагнуть привернути увагу і почути похвалу. І якщо дорослий поводиться неправильно, заохочує таку поведінку, то прагнення передати негативну інформацію вчителеві, вихователеві або батькові в дитини обов'язково закріпиться. Ябедничають і діти, яким дуже хотілося б стати лідерами, однак вони не розуміють, як це зробити. Головні ліки для ябеди, що дадуть змогу навчити дитину іншої поведінки, — це не заохочувати, а спокійно говорити: «Не слід розповідати мені про чужі погані вчинки. Я побачу все сам (сама). Недобре ябедничати, нехай уже краще діти самі розкажуть мені про те, що накоїли». Водночас потрібно обов'язково замислитися про те, як підвищити самооцінку дитини. Похвала, батьківська любов і увага допоможуть вам «вилікувати» чадо, і малюк припинить ябедничати.

Чим корисна іппотерапія?

/Files/images/0.png

Іппотерапія – це лікувальна їзда верхи. На думку лікарів і вчених, найкращий період для того, щоб дитина починала спілкуватися з конем, - від п`яти до дванадцяти років. Хоча насправді заняття кінним спортом і спілкування із чотириногими красенями є корисними у будь – якому віці.

Що дає дитині спілкування з конем? Воно значно знижує почуття тривоги, рятує від депресії й поліпшує настрій. Рекомендовано такі заняття незібраним дітям, а ще тим, хто має підвищену агресію, жорстоко ставиться до світу. Прищепленню самостійності й відповідальності багато в чому сприяють турбота й догляд за кіньми. Якщо дитина страждає від аутизму, такі заняття дадуть їй можливість налагодити контакт зі світом, навчитися спілкуватися.
Фізична користь є величезною:
  • прогулянки на свіжому повітрі;
  • удосконалення координації рухів;
  • тренування вміння утримувати рівновагу;
  • тренування узгодженості роботи м`язів, коли затиснуті м`язи розслаблюються, а слабкі тренуються.

Чим корисна полуниця?

/Files/images/654518158.gif

Виявляється, корисними є не лише ягоди, але навіть її запах. Приблизно п'ятдесят ароматних речовин містяться в запасі полуниці. Цей аромат здатний поліпшувати настрій і дає змогу впоратися з депресією. Що ж стосується самої ягоди, то її іноді називають «аптечкою на щодня». Вона зміцнює імунітет, а за змістом вітаміну С поступається лише чорній смородині. Якщо дитина страждає на анемію, то полуниця допоможе з нею впоратися. Запашна ягода сприяє кровотворенню, показана проти захворювань нирок і печінки. Завдяки своїм антимікробним властивостям полуницю застосовують для лікування захворювань носа й горла. Пам'ятайте: у деяких дітей полуниця може спричинити алергійні реакції.

Чи корисні дітям перепелині яйця?

Жодний із продуктів не можна назвати панацеєю від усіх хвороб і глобальним засобом профілактики. І проте, існує така їжа, що може бути рекомендована практично всім дітям. Перепелині яйця саме і є таким продуктом. Насамперед, учені виявили їх важливу властивість — можливість впливати на зміцнення імунітету. Статистика свідчить, що вживання перепелиних яєць дає змогу знизити ризик захворювання ГРВ у дітей, які дуже часто хворіють, приблизно в п'ять разів. Медики називають яйця перепелиць «ампулами здоров'я». Розлади центральної нервової системи, зниження рівня гемоглобіну в крові, гіпертонія, астма, цукровий діабет — це не повний список діагнозів, за яких перепелині яйця добре включати в раціон. Цей продукт стимулює зростання і позитивно впливає на інтелектуальний розвиток дітей.
Перепелині яйця містять 27 мікроелементів, заліза й калію в них майже в п'ять разів більше, ніж у курячих яйцях. Шкаралупа перепелиних яєць за своїм складом наближається до складу кісток людину. А ще перепели, на відміну від курей, не хворіють на сальмонельоз.

Чи правда, що вівсянка корисна?

Так. Звісно, легенда про те, що всі англійці їдять у великих кількостях кашу на сніданок, — насправді перебільшення. Сучасні жителі Великої Британії охочіше снідають йогуртами або їдять мюслі з молоком. Але раніше така традиція існувала не лише в Англії, але й на Русі. Прадавні слов'яни вживали в їжу вівсяні киселі, що використовували як цілющий засіб для підвищення життєвих сил організму.

Овес містить джерело корисних речовин: різноманітні білки, марганець, селен і магній, калій і кальцій, залізо й безліч вітамінів. А ще у вівсяній крупі — рекордна кількість цинку й хрому. Уживання в їжу вівсяної каші нормалізує рівень цукру й холестерину в крові, виводить з організму надлишки рідини. Овес зміцнює нервову систему, допомагає позбутися депресій і нервових розладів, а також очищає організм від шлаків. Тому вівсяна каша повинна бути неодмінною складовою дитячого дієтичного харчування.

Чому дітям корисно їсти сир?

Мабуть сир – один із найдавніших кисломолочних продуктів людства. Наші пращури квасили свіже молоко кисломолочними бактеріями й відокремлювали сироватку від твердої частини. У такий спосіб із молока вилучали найкорисніші поживні речовини. Сир прийнято обов’язково включати в раціон дітей, вагітних жінок. хворих людей. Хімічний склад сиру досить різноманітний. Незамінні для людського організму амінокислоти, молочний цукор (або лактоза), залізо, кальцій, фосфор, ферменти, вітаміни, вуглекислота – це не повний перелік корисних складових цього унікального продукту. Сир містить дванадцять вітамінів. За вмістом білка і ступенем його засвоєння сир перевершує решту молочних продуктів. Якщо говорити про енергетичну цінність сиру, то вона коливається залежно від жирності – від 90 до 230 ккал у 100 грамах. Сир необхідний елемент у дитячому раціоні, тому що легко засвоюється, подобається дітям своїми смаковими властивостями, а також сприяє нормальному росту кісток і зубів, зміцненню волосся та нігтів.

Чи допомагає гіркий лак від гризіння нігтів?

Перш за все слід визначити, чому ваша дитина гризе нігті. Адже ця шкідлива звичка ніколи не виникає без причин. Вона може свідчити про те, що дитина занадто напружена, їй важко впоратися із надмірними навантаженнями, вона нервує з певної причини (наприклад, відповідаючи біля дошки або переглядаючи телевізор). Зауваження, окрики, удари по руках — батьки використовують багато засобів боротьби зі шкідливою звичкою, але найчастіше це не дає результату. Мами й тата вважають, що якщо намазати пальчики малюка гірчицею або натерти перцем, то, скуштувавши таке «частування», дитина більше не братиме руки до рота і не гризтиме нігті. Але ж ми знаємо, що шкідлива звичка — це прояв психологічного дискомфорту, і якщо ми не усунемо причину цього дискомфорту, то ця звичка може зникнути, але за якийсь час ми помітимо в дитини якусь нову. Наприклад, ваш малюк може почати вискубувати вії або роздряпувати ранки, травмувати шкіру навколо нігтів або кусати себе. Використання гіркого лаку має такий самий ефект, як і гірчиця. Дитина, швидше за все, більше не братиме пальчиків до рота. Але якщо проаналізувати причини такої дитячої поведінки, то значно ефективніше змінити неправильний режим дня, скоригувати навантаження, підвищити самооцінку, заборонити перегляд страшних фільмів і мультиків, спонукати дитину займатися спортом і проводити з нею більше часу.За статистикою, приблизно 10% населення планети гризе нігті. Але напевно ця цифра значно більша, адже не кожна людина готова зізнатися у своїй шкідливій звичці.

Як правильно варити манну кашу?

/Files/images/risunok43(1).png

Можливо, хтось здивується, але багато дітей обожнюють манну кашу. І хоча про її поживні властивості існують різні думки, проте іноді можна порадувати малюків цією ніжною і смачною стравою. Однак приготування манної каші залежить від знання декількох секретів:

  • не слід варити таку кашу на воді, інакше вона не буде м`якою і ніжною;
  • щоб зварити манну кашу чудової консистенції, дотримуйте пропорцій: на половину літра рідини 3 столових ложки манної крупи;
  • 5-7 хвилин – ідеальний час для варіння манної каші. А якщо, знявши каструльку з вогню, ви накриєте її кришкою і дасте постояти хвилин десять, то каша буде неперевершеною;
  • не забудьте додати в готову кашу ложечку варення.

Чому шкідливо примушувати дитину їсти?

Учені довели: якщо годувати дитину силоміць, це може спричиниш серйозні проблеми з органами травлення й щитовидною залозою. Діти, яких постійно примушували їсти, не випускали з-за столу, підвищували голос і загрожували покараннями, виростали агресивнішими, упертішими й плаксивішими, ніж їх однолітки, які їли те, що їм хочеться, і в тих кількостях, які самі вважали за потрібне.
Психологи вважають, що дитина, яку постійно примушували їсти, тобто робити так, як прагнуть дорослі, зростає несамостійною, вона не в змозі оцінити свої бажання, адже в житті за неї завжди все вирішують батьки.

Чи примушувати дитину їсти?

/Files/images/smayl43.gif

«Так, а як же!» — упевнено скажуть одні батьки. «Ні, що ви!» — не менш упевнено заперечать інші. Підходи до дитячого харчування, точніше ставлення до самого процесу приймання їжі, у різних родинах дуже різняться. Одні мами й тата буквально «стоять на вухах», розважаючи свою дитину, щоб упхнути хоча б ложечку, інші дотримуються принципу «зголодніє, сам попросить». Розповідати про те, як же правильно поводитися, буде неправильно, адже діти відрізняються своїм апетитом і саме отут слід шукати причину проблеми. На жаль, більшість батьків не розуміють, що якщо дитину змушувати їсти, вимагати від неї «з'їсти все до крихти», то нічого доброго із цього не вийде. Адже найчастіше малята погано їдять не з вередливості або бажання зробити наперекір мамі й татові. Просто дитячий організм не сприймає ту їжу, яку пропонують, або її кількість занадто велика. Тому доцільно дотримувати деяких правил у годуванні дітей:

  • Будь-яка їжа повинна виглядати привабливо й апетитно.
  • Намагайтеся годувати дитину різноманітно, але враховуйте її харчові уподобання. Адже дитячий організм здатен сам вибирати те, що йому потрібно.
  • Подавайте позитивний приклад. Якщо дитину годувати окремо від усієї родини, то як же вона побачить, що їжа — це задоволення й що тато або мама добре їдять?
  • Не розважайте дитину під час їжі, але пропонуйте змагання «Хто швидше й акуратніше поїсть».
  • Не затягуйте час обіду. На їжу виділяйте максимум двадцять хвилин.
  • Не сваріть дитину, якщо в неї відсутній апетит або вона не доїла.

З тарілки якого кольору краще ґодувати дитину, щоб вона добре їла?

Посуд теплих, яскравих кольорів посилює апетит. Пропонуйте дитині їжу на тарілках жовтого, червоного, жовтогарячого кольорів, і апетит обов'язково поліпшиться. А ось посуд синього й зеленого кольорів може знизити апетит.

Як швидко й без капризів вивчити з дитиною вірш?

/Files/images/risunok44.png Мабуть, усі мами й татусі стискаються із цією проблемою: ранок, дитина плаче, адже не в змозі запам`ятати віршик. Що ж, скористаймося старим, можна навіть сказати, давнім способом завчання. Ним успішно користувалися ще давні індуси для передавання своїх знань. Суть способу в тому, щоб починати з малого, повторювати й поступово додавати нову інформацію. Як це робити з дитячим віршем? Почніть разом із дитиною повторювати його за тиждень до потрібного терміну. Для початку скажіть, що читатимете вірш. Завдання «вивчити за будь – якої умови» не ставитимемо. Прочитайте вірш виразно. Запитайте в малюка, чи все йому зрозуміло. Розберіть незрозумілі слова й поясніть їх. Розгляньте ілюстрації, якщо вони є. Можете попросити дитину самостійно намалювати картинку до вірша. Тепер беремося власне до завчання. Прочитайте перший рядок і попросіть дитину повторити його. Щойно їй вдасться це без запинки, розпочинайте вивчення другого рядка. Тепер з`єднайте перший і другий рядки. Повторювати два рядки разом теж потрібно до безпроблемного відтворення. Уся хитрість полягає в тому, що робитимете це ви не відразу, а щодня потроху. тому процес завчання не видаватиметься дитині занадто нудним. Не забувайте хвалити дитину, адже навіть якщо їй не все вдається, ваша похвала допоможе подолати труднощі.

Як навчити дитину зав’язувати шнурки?

/Files/images/225190486.gif

Погодьтеся, питання серйозне. Особливо якщо вже зроблено кілька спроб, але безрезультатно. Можна, звісно, утішатися думкою, що все саме собою вийде, але дещо згодом. Можна радіти винаходу липучок і гачків. Але все-таки рано або пізно доведеться визнати, що навичка зав'язувати шнурки не такий уже пошук, і дитина може опинитися в незручній ситуації через своє невміння.

Отже, не важливо, чи мав ваш малюк невдалий досвід, чи він робить першу спробу шнурування черевиків. Ось кілька простих порад і правил, що обов'язково допоможуть вам навчити дитину зав'язувати шнурки.
  • Не вчіть дитину зав'язувати шнурки наспіх. Ваше роздратування тільки зашкодить справі.
  • Коли ви показуєте дитині, як правильно шнурувати шнурки, станьте в нього за спиною або посадіть дитину на руки до себе спиною.
  • Доберіть такі черевики або кросівки, щоб шнурки легко просмикувалися в отвори.
  • Дитині буде простіше, якщо ви виберете досить товсті шнурки, які легко тримати в руках.
  • Хваліть малюка, навіть якщо в нього вийшло просмикнути шнурок лише в одну дірочку.
  • Можете тренуватися на іграх-шнурівках або татусевих черевиках — так дитині буде веселіше.
  • Розвивайте дрібну моторику дитини за допомогою ігор і вправ пальчикової гімнастики. Малювання, аплікація, ліплення, конструювання, бісероплетіння є чудовими тренажерами для пальчиків малюка.

Як навчити дитину складати іграшки на місце?

У кожному будинку, де є діти, виникає ось така проблема: іграшок багато, дитина грається, а після гри дорослим диводить збирати іграшки за своїм малюком. Досить часто батьки привчають дітей складати іграшки на місце досить суворо. Малюка змушують складати машинки й паровозики. а у відповідь отримують протест. Як же навчити дитину прибирати за собою?

  • Насамперед подбайте про те, щоб дитині було зручно збирати. Іграшки слід зберігати або в контейнерах, або на полицях. Малюк повинен мати можливість скласти іграшки в певне місце. У дитячій кімнаті не повинно бути забагато іграшок, інакше малюкові буде складно їх збирати.
  • Навчіть дитину правильно прибирати іграшки. Домовтеся, де зберігатимуться машинки, конструктор і т.ін. Малюкові знадобиться певний час, щоб запам'ятати й освоїтися, тому спочатку прибирайте разом.
  • Не прибирайте замість дитини. Діти дуже швидко звикають до того. що "мама все прибере". Дитина повинна чітко знати, що прибирання іграшок - її обов'язок.
  • Якщо малюк категорично відмовляється прибирати, перетворіть прибирання на гру. Можете змагатися, хто швидше наповнить свою коробку, або ж призначте символічний приз за те, що дитина встигне зібрати всі іграшки за певний проміжок часу.
  • Головне - не забувайте хвалити малюка, навіть якщо, на вашу думку, прибирання виконано недостатньо якісно.

Як зробити розчин для мильних бульок?

Існує чимало рецептів, як зробити розчин для мильних бульок у домашніх умовах. Наше завдання — дібрати такий склад, щоб бульбашки були досить великими (діаметром не менше ніж 10 см) і міцними, тобто не лопалися відразу після видування. Найпростіший рецепт: 2 частини подрібненого господарчого мила (бульки з туалетного мила занадто тендітні), 4 частини гліцерину (його можна придбати в аптеці), 1 частина цукрового сиропу й 8 частин води. Ретельно перемішайте розчин і видувайте бульки із задоволенням.

Як виготовити льодяники на паличці?

Зізнайтеся чесно, хто з дорослих не куштував у дитинстві льодяники на паличці? Навряд чи знайдеться багато таких мам і татусів. Півники і зайчики, зірочки й рибки на тонкій деревинці, обгорнені в прозорий і хрусткий целофан, були мрією більшості хлопчиків і дівчаток. Сьогодні в продажу є широкий асортимент цукерок, але іноді все-таки хочеться порадувати дитину саме домашніми солодощами.

Отже, вам знадобиться:
  • 4 ст. л. цукру;
  • 1 ст. л. води;
  • трохи оцту або одна крупинка лимонної кислоти.

Цукор потрібно варити з водою на повільному вогні до стану прозорості. Попередньо приготуйте форми для льодяників, змазавши їх маслом, щоб цукерки не прилипли. Вкладіть палички й залийте масу у форми. Карамель застигає дуже швидко.

Коли дитина починає розрізняти кольори?

Дитина, народившись, уміє розрізняти кольори. Найпершим малюк починає бачити жовтий колір, до якого потім приєднуються червоний і жовтогарячий. Потім розвивається сприйняття синього й зеленого кольорів, і, нарешті, приблизно у піврічному віці малюк починає сприймати фіолетовий колір. Зверніть увагу на кольори, що переважають у фарбуванні брязкалець і перших іграшок малюка. Саме жовтому, червоному й жовтогарячому кольорам віддають перевагу виробники дитячих іграшок, отримавши від психологів цю важливу інформацію.
Людське око здатне сприймати до десяти мільйонів різних колірних відтінків.

Телевізор і домашні завдання

Дослідження вчених довели: дітям не можна займатися декількома справами водночас, наприклад готувати домашнє завдання і переглядати телепрограми. Навіть якщо телевізор просто працює в приміщенні у фоновому режимі, діти все одно дуже відволікаються. Під час експерименту за 27 хвилин діти 127 разів поглядали на екран. Тобто приблизно один раз кожні 14 секунд вони відволікалися від виконання домашнього завдання. Опитування дітей і їхніх батьків довели: більше половини дітей готують домашнє завдання з увімкнутим телевізором.

Як захистити дитину від короткозорості?

Сьогодні дедалі менше людей можуть сказати, що бачать дуже добре. Проблеми із зором стосуються не тільки дорослих, але й дітей. Педіатри й офтальмологи наполягають на зменшенні навчальних навантажень, збалансованому харчуванні, багатому на вітаміни й мінерали. Американські вчені з університету Корнелла виявили, що ті діти, які більше часу проводять на вулиці, граючи в рухливі ігри, і менше за своїх однолітків сидять перед телевізором, мають вищі показники зору. Це пов'язано з тим, що на вулиці діти можуть бачити об'єкти не поблизу, а на різній відстані. Адже не даремно більшість вправ на тренування зору спрямовані на те, щоб переводити погляд із близького об'єкта на далекий.

Що таке «Методика Зайцева»?

Популярна методика навчання дошкільників читання й письма сьогодні відома багатьом мамам і татусям. Займатися можна починати навіть із дворічного віку. Навчання відбувається у вигляді веселої гри, і діти починають читати й писати значно раніше за своїх однолітків. Головна ідея методики – уявлення складу як елементарної частки мовлення. Для навчання використовують кубики й настінні таблиці, а також аудіофайли. Особливість методики також полягає в тому, щоб читати дитина навчилася через письмо.

Коли потрібно починати підготовку до школи?

/Files/images/354879009.gif

По суті, підготовка дитини до школи починається відразу після народження. Батьки, самі того не знаючи, починають підготовку руки малюка до письма, учать його говорити, займаються розвитком великої моторики, яка теж дуже важлива для навчання в школі. Читання книг, співання колискових, прогулянки в парку або у дворі, малювання й аплікація, зарядка й сюжетні ігри — усі ці й багато інших занять удома й у дитячому садку теж є серйозною підготовкою до шкільного життя. Сказати, що підготовку потрібно починати в чотири або п'ять років, буде неправильно. Крім того, підготовка до школи — це зовсім не формування навичок письма, лічби або читання. Це розвиток пам'яті, уваги, мислення, мовлення, моторики, уяви тощо. Оскільки дитина ще мала, щоб сидіти за партою, такі «уроки» обов'язково повинні відбуватися у формі гри. А ще це потрібно для того, щоб не знеохотити дитину йти до школи.

Чи можна контролювати відвідування дитиною Інтернету?

Так, сьогодні в батьків з'явилася така можливість. І хоча деякі мами й тата вважають, що дитину не потрібно контролювати, що це порушує права людини, усе-таки більшість батьків одностайні в думці: контроль необхідний і корисний. У дитини ще недостатньо розвинений самоконтроль, щоб вийти з Інтернету в необхідний час. Крім того, діти часто відвідують зовсім «недитячі» сайти. Батьки не мають можливості контролювати процес через свою відсутність. Сьогодні в батьків з'явився помічник — досить проста програма, що дає змогу вчасно й без особливих проблем «вивести» з Інтернету дитину, яка занадто зацікавилася чимось. Ця нескладна програма дає змогу вимкнути комп'ютер строго в призначену годину. Крім того, операційна система дає можливість дорослим блокувати сайти за однією або декількома темами на вибір — «Насильство», «Ненормативна лексика», «Оголення тіла», «Секс».
Дослідження психологів довели: у 50% дітей, які переглядають агресивні, «злі» мультфільми, виявили високий рівень агресії. У дітей, які переглядали «добрі» мультики, цей показник виявився 26%.

Чому деякі діти бояться Діда Мороза?

Мабуть, у цьому немає нічого дивного. Це для дорослих Дід Мороз — просто переодягнений актор, який виконує свою роботу. Дитина сприймає цього незнайомця інакше. Вона бачить його лише раз на рік, і за рік забуває. Червоний ніс і щоки, довга густа борода, що прикриває половину обличчя, густі брови й гучний голос, яскраве вбрання можуть не порадувати, а налякати дитину. Якщо ви вирішили запросити Діда Мороза додому, майте на увазі, що малюк, який ледь навчився ходити, може негативно відреагувати на ваш сюрприз. Адже однорічні діти лякаються чужих людей, віддаючи перевагу спілкуванню з тими, хто постійно перебуває поруч, із близькими родичами. Якщо малюк уже відвідує дитячий садок і ви разом готуєтеся до новорічного ранку, то слід підготуватися до зустрічі з Дідом Морозом.
  • Почитайте казки, у яких Дід Мороз є добрим і веселим.
  • Намалюйте або розфарбуйте картинку, на якій зображено Діда Мороза.
  • Розкажіть малюкові про те, хто такий Дід Мороз, що він приносить дітям подарунки.
  • Якщо ви бачите, що дитина все одно боїться Діда Мороза, не наполягайте, щоб не травмувати дитячу психіку.
  • Ваша присутність на ранку може допомогти дитині подолати страх. Сядьте ближче до неї, щоб вона могла тримати вас за руку або навіть сісти на ручки.

Що робити, якщо дитина боїться води?

/Files/images/344775072.gif

Не всі діти люблять воду. Деякі з них плачуть і відмовляються купатися у ванні, морі, річці. Причини такого страху можуть бути різними — від дуже простих до серйозних, дуже глибоких. Насамперед, з'ясуємо, чого робити в таких випадках не потрібно. Не слід кричати на дитину, намагаючись змусити її все-таки зайти у воду. Не можна кидати малюка у воду, намагаючись різко «перемогти» страх. Ви можете досягнути зворотного ефекту, надовго закріпивши страх у дитини. Якщо малюк зовсім малий і боїться купатися в домашній ванні, то, імовірно, його лякає великий простір і відчуття, що навколо тіла нічого немає. Так поводяться неспокійні діти, які потребують м'якого сповивання, щоб вони відчували межі свого тіла. Допомагає й присутність мами у ванній кімнаті. Спокійний мамин голос, дотики її рук, звук серцебиття зменшують тривогу малюка, і поступово він припиняє тривожитися й плакати в момент занурення у воду. Діти старшого віку відчувають страх, що не можуть пояснити. Вихід — запропонувати дитині викупатися, запитавши в неї, чи хоче вона, щоб ви були поряд із нею, або ж їй буде спокійніше з надувними іграшками. Якщо малюк категорично відмовляється, не наполягайте. Іноді страх води, купання легко минає, коли дитина починає відвідувати басейн. Там вона має можливість бачити інших дітей, які легко входять у воду, плавають, бризкаються й навіть пірнають. Тоді вона легше зможе впоратися зі своїм страхом.

Чому діти бояться лікарів?

/Files/images/38218335_0f69b297cda53563a442a507c16a9c56.gif

Якщо дати коротку відповідь, то тому, що лікарів боїмося ми, дорослі. І ще тому, що рано чи пізно наші діти отримують власний досвід спілкування з лікарями, що може бути негативним. Уколи й щеплення, огляди й інші маніпуляції можуть бути для дитини не стільки хворобливими, скільки незрозумілими через їх незвичайність і вторгнення в дитяче тіло. Позбутися страху можна поступово, використовуючи, наприклад, прийом казко-терапії (придумати казку про те, як дівчинка або хлопчик перестали боятися лікарів). І батькам не зашкодить трішки попрацювати над своїми власними страхами, щоб не заражати дітей своєю тривогою, а підтримувати й підбадьорювати маленьких пацієнтів.

Про велосипед

/Files/images/t8720.gif

Здавалося б, користь велосипеда для розвитку дитини є очевидною. Однак не всі батьки підтримують це дитяче захоплення. Дорослих лякає травмонебезпечність, вони посилаються на вік дитини, яка ще не вміє орієнтуватися в просторі. Спробуймо захистити велосипед. Отже, чим корисний велоспорт? Під час їзди на велосипеді тренується витривалість дитячого організму. Збільшується кількість вдихуваного повітря, активізується обмін речовин. Про це свідчить той факт, що малюк просить їсти після велосипедної прогулянки. Добре тренується вестибулярний апарат дитини, а також координація рухів. Зміцнюються м'язи ніг, м'язи всього тіла постійно задіяні. За даними лікарів, діти, які катаються на велосипеді, на 70% менше хворіють на простудні й інфекційні захворювання.

Чи потрібно вчити дитину грати в шахи?

«Шахи — щось більше, ніж просто гра. Це інтелектуальне заняття, у якому є певні художні властивості й багато елементів наукового. Для розумової роботи шахи означають те саме, що спорт — для фізичного вдосконалення: приємна вправа й розвиток окремих властивостей людської натури…» — сказав чемпіон світу з шахів Рауль Капабланка. Років тридцять-сорок тому ця гра була дуже популярною як поміж дорослих, так і поміж дітей. Сьогодні зустріти дитину, яка вміє грати в шахи, досить складно. Але саме шахи — чудова основа для інтелектуального розвитку дитини. Гра тренує зосередженість, розвиває вміння аналізувати ситуацію, передбачати події. Мислення, пам'ять і увага дитини завдяки грі в шахи розвиваються значно швидше. Особливо корисні шахові ігри тим дітям, яким складно постійно перебувати в занадто швидкому життєвому ритмі. Діти, які вчаться грати в шахи, мають високу навчальну мотивацію, вони більш посидючі, краще сприймають матеріал на уроках і мають прекрасну пам'ять. Партія, яку дитина може зіграти в тиші, сприяє не лише інтелектуальному розвитку, але й відпочинку, позбавленню напруження.

Навіщо дітям стрибати на скакалці?

Насправді, який сенс у цьому, на перший погляд, зовсім безглуздому занятті? Скакалка, загалом, предмет цікавий. Захоплює дітей на якийсь час, коштує недорого й займає зовсім небагато місця. Але насправді все значно серйозніше, ніж нам здається. Адже не даремно стрибки на скакалці — це складова обов'язкової розминки багатьох спортсменів і навіть космонавтів. Виявляється, десять хвилин стрибків на скакалці легко заміняють півторакілометровий забіг. Маєте намір порівнювати не з бігом, а з плаванням? Тоді це дорівнюватиме дванадцятьом хвилинам активного плавання. Або двом сетам гри в теніс.

Кiлькiсть переглядiв: 381

Коментарi