/Files/images/24bfae34cfcb.jpg

Природа – могутнє джерело пізнання , яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу.

Людина – частина природи, потяг до всього живого закладений у ній від самого народження, та чи не найяскравіше виявляється в дитячому віці.

Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічногосвітогляду людини, передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям.

Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення еколого – розвивального предметного середовища, яке сприяє формуванню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає набуття уявлень про самоцінність та неповторність компонентів природи, прояв гуманних почуттів до живих істот, оволодіння початковими вміннями відчувати красу та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі, знати правила безпечної поведінки в природі.

/Files/images/79.gif

Мета екологічної освіти і виховання дошкільників — формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища Основні завдання екологічної освіти дошкільнят:

1. Розвиток естетичного відчуття світу дошкільнят.
2. Розвиток уявлень про взаємозв'язки у природі.
3. Засвоєння елементів екологічної культури.
4. Засвоєння перлин народної мудрості про дбайливе ставлення до
природного оточення.
5. Виховання справжньої любові до природи, бажання піклуватися про
рослин і тварин, різко негативне ставлення до їх знищення.
6. Стимулювання допитливості та зацікавленість у пізнанні природи.
7. Формування навичок культурної поведінки у довкіллі.
8. Формування постійної потреби у зміцненні й збереженні власного
здоров’я та здоров'я інших людей.

/Files/images/79.gif

Основні завдання екологічного виховання дошкільнят

Навчити дітей бачити взаємозв'язок між рослинами і тваринами, розуміти, як людина впливає на їхнє життя.
Формувати у дітей уміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, рослина, тварина. Розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих тварин, натомість усі вони пов'язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже корисні.
Розвивати у дітей почуття: небайдужості, вміння відчувати себе на місці квітки, рослини тощо.
Навчити любити і охороняти природу не на словах, а допомагаючи квітам, деревам, тваринам, птахам, усьому живому.
Збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватися нею і висловлювати свої почуття засобами художнього слова.
Серед актуальних завдань, які розв'язує сьогодні наш дошкільний заклад, чільне місце належить екологічному вихованню. І моє основне завдання як вихователя щодо екологічного виховання моїх вихованців полягає в тому, щоб навчити їх розуміти і любити природу; прищепити дітям відчуття різноманітності форм, фарб, звуків у природі, прищепити потребу не лише милуватися, а й пізнавати, спостерігати і, працюючи в її скарбницях, заглиблюватись у таємниці, розкривати доступні для них явища.
В екологічному вихованні особливе місце посідають радісні емоції, відчуття волі на лоні природи, задоволення властивої дитині активності у взаємодії з навколишнім середовищем, можливість самовираження через конкретні дії дослідницького змісту.
Екологічне виховання дітей в цьому віці детерміноване різноманітністю властивостей об'єктів і явищ природи, які є для них предметом естетичної насолоди і систематичною спонукою до активності і пізнання. Тому у своїй роботі використовую такі прийоми, при яких спілкування дітей з природою залишало б у їх пам'яті глибокий слід, позитивно впливало на почуття і свідомість. Природа при цьому повинна відкритись перед дитиною не лише як нероздільне ціле, жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, а й як школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, навичками розумного використання природи, примноження і охорони її багатств.
Таким чином, ставлячи за мету виховати дошкільника екологічно грамотним, ставлю перед собою чіткі завдання, які вирішую з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей - дошкільнят, зокрема:
1. Формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори у розвитку живої природи (світло, температура, волога, родючість ґрунту) та взаємозв'язки і залежності, які виступають в ній при їх наявності.
2. Розвивати вміння класифікувати живу природу (рослини - трави, кущі, дерева; тварини - за основними особливостями зовнішнього вигляду) на основі безпосереднього сприймання і аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії з середовищем та живлення.
3. Активізувати знання і практичний досвід дітей у різних видах діяльності в природі (гра, праця, науково-дослідницька діяльність, навчання).
4. Показати дошкільнятам живі барометри природи — пристосування рослин і тварин до змін у неживій природі.
5. Познайомити дітей з перлинами народної мудрості про любовне, турботливе ставлення людей до природи.
6. Стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об'єктів та явищ у народній творчості (народні прислів'я, загадки, приказки, вірші, прикмети, легенди, повір'я, пісні).
Даючи дитині знання про природу, обов'язково враховую принцип доступності та послідовності. Активність дитячого розуму, його спостережливість та допитливість, прагнення до творчості - це те, що має враховувати педагог, виховуючи бережливе, турботливе ставлення малюка до природи, почуття співпереживання до своїх менших друзів. Звідси стає очевидним, що екологічне виховання неодмінно вимагає від вихователя систематичності та послідовності в роботі, вміння підібрати найефективніші форми пізнання природи та методи засвоєння дітьми інформації про неї, завдяки чому можна якнайповніше розв'язувати поставленні завдання. Виходячи із змісту, мети, завдань екологічного виховання, можна зробити слідуючи висновки:
- щоб навчити дітей любити та берегти природу, потрібно передусім дати вихованцям знання про неї; сформувати переконання у тому, що в природі немає жодного об'єкта тільки корисного або тільки шкідливого. Все в природі взаємопов'язане і має велике значення для існування людини і життя загалом; для удосконалення навчально-виховного процесу доцільно використовувати класичні та нетрадиційні форми, методи, прийом роботи; це допоможе дітям з'ясовувати, усвідомлювати причинно-наслідкові зв'язки у природі;
- щоб сформувати вміння дітей бачити, відчувати, розуміти красу навколишнього світу та мати естетичну насолоду від спілкування з ним, важливо щоденно використовувати як приклад, ставлення до природи дорослих людей ;
- завдання екологічного виховання можна вирішувати під час різних
видів дитячої діяльності, з ускладненням діяльності, з набуттям індивідуального досвіду активізуються пізнавальні, естетичні, морально-ціннісні мотиви, які й спрямовують поведінку дітей у природному довкіллі.

Ознайомлення дітей з природою відбувається наочно-діяльнісним шляхом. Тому ми використовуємо багато форм та методів роботи, щоб дати дітям екологічні знання:
- екологічні заняття всіх видів;
- дидактичні ігри вправи;
- екскурсії, спостереження;
- проблемні ситуації, мовні логічні завдання;
- праця в Природі, в кімнаті Природи, дослідження;
- конкурси, вікторини;
- література, народний фольклор.
Таким чином, всі ці засоби навчання та виховання дошкільників у своїй сукупності дають їм можливість не тільки одержати знання, закласти фундамент духовності, а й зрозуміти перші поняття — „екологічна свідомість" , „екологічна культура" - зрозуміти їх сутність. А формуються ці поняття протягом всього життя.

Природа формує людину, ставить її на вищий щабель розвитку, вчить людину бути Людиною. А від людини залежить стан екології, природного багатства, збереження природи від стихійного і безконтрольного її використання.

/Files/images/79.gif

Збиваючи з шовкових трав росу,

задумайся, затамувавши подих;

крім доброти, дарує нам природа

себе й свою немеркнучу красу.

У таїні земної диво-вроди

Краса буття ніколи не вмира.

Заходьте в гості до її господи,

лиш марно не топчіть її добра...

Григорій Коваль

/Files/images/images (3).jpg

Кiлькiсть переглядiв: 299

Коментарi